Юкка

Юка — нитчаста популярна декоративне рослина. Доросла юка може досягати висоти 4 м, тому більше підходить для прикрашування холу або великої кімнати. Починаючи з 3-4річного віку, вона влітку щорічно цвіте. Суцвіті — розгалужена позначка з численними дзвінчастими квітками. Квітки дзвоньчасті, до 7 см завдовжки, білосніжні, білі. Плод — крупна, до 5 см, коробочка з округлими, чорними насінням до 1 см у діаметрі. Насіння зав'язують тільки після штучного запилення. Доросла юка може досягати висоти 4 м. У неї майже немає дула, від дерев'янистої основи відходять листя й бічні пагони. Листя: ізо-зелені до 70 см завдовжки, за ширини 4 см, із загостреною верхівкою, краї опущені численними білими, тонкими нитками, що завиваються. Є сорти строкатистої форми з жовто- або біло-пестрі листя. Юка дуже світлолюбна й особливо в молодому віці, але погано переносить сонячні промені, що обпікають. Якщо в будинку занадто сухе повітря, треба регулярно обприскувати з тонкого розпилювача кип'яченою водою кімнатної температури. Під час обприскування юки на сонці на листі можуть виникнути плями від сонячних опіків. Влітку можна виносити на вулицю, у захищене від вітру місце. Оптимальна температура становить 20-25 градусів, взимку в стані спокою — приблизно +10 градусів. Осінню та взимку потрібно берегти кімнатну юшку від переохолодження й протягів. Різке зниження температури призводить до загнивання коренів і загибелі рослини. За занадто високої температури взимку в поєднанні з браком освітлення юка витягується, листя стоншується, світляється й повисає, втрачаючи природну щільність і соковите забарвлення. На ослабленій юку з'являються шкідники (паутинний кліщ, борошнистий червець), жовтіють і опадають листя. З весни до вересня підгодовують 1 раз через 3-4 тижні мінеральними добривами. Добрива вносять у формі розчину під час поливання або обприскують листя. Добре відгукується ця рослина на підживлення настоєм коров'яка (1:9), кінського гній (1:9), листового перегною (1:3), оксидантом торфу. Пересаджувати юшку краще за рік навесні, можна й влітку. Їй потрібен глибокий горщик із гарним дренажем. Земляні глинисто-дернова суміш має бути нейтральна, pH 6,0-6,5 і містити до 30% за об'ємом грубозернистий пісок. Під час пересаджування бажано максимально зберігати земляною ком навколо коренів. Від Херсона до Підмоскової юки нитчасту можна вирощувати у відкритому ґрунті, позаяк вона витримує морози до -20 град. На півночі Білорусії та в середній смузі Росії не рекомендується залишати юшку без зимового укриття. Молоді рослини особливо чутливі до холоду та надлишку вологи взимку. Бажано для всіх посадок зікручувати повітряно-сухе укриття. На рослини вкладається догори дном дерев'яний ящик, на нього шар утеплювача: спанбонд, картон, щільний папір. Зверху все це засипають опалим листям і накривається плівкою. Під таким укриттям юка зберігає листя. А без укриття листя гинуть, і на відновлення його йде травень і початок червня. За дуже сильних морозів вимерзає центральна нирка, але рослина відновлюється завдяки підземним столам. Насіння висіває в березні-апрелі в легку суміш (дернова та листова земля, пісок у рівних частках). Накривають склом і ставлять в освітлене тепле місце. Оптимальна температура для проростання 20 град. З'являються за 20-30 днів. Сеянці пікують у горщики по 1 екземпляру. Коріння в відокремлених від материнської рослини та укорочених у вологому піску відприсків юки утворюються приблизно через два місяці, за температури не нижче ніж 20 градусів і підвищеної вологості повітря.